| Произношение | пункти́ровав |
| Начальная форма | пункти́ровать |
| Транзитивность | переходное |
| Вид | совершенный |
| Время | прошедшее |
| Возвратность | невозвратное |
пунктир — корень,
ова — суффикс,
в — суффикс.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | пункти́ровать |
| Прич. страд. прош. | пункти́рованный |
| Прич. кр. страд. прош. | пункти́рован |
| Прич. страд. наст. | пункти́руемый |
| Прич. кр. страд. наст. | пункти́руем |
| Прич. действ. прош. | пункти́ровавший |
| Прич. действ. наст. | пункти́рующий |
| Дееприч. прош. | пункти́ровав |
| Дееприч. наст. | пункти́руя |