| Произношение | пригвозди́тся |
| Начальная форма | пригвозди́ться |
| Инфинитив | нет |
| Категория личности/безличности | личный |
| Наклонение | изъявительное |
| Транзитивность | непереходный |
| Вид | совершенный |
| Время | будущее |
| Лицо | 3-e лицо |
| Число | единственное |
| Спряжение | 2-е спряжение |
| Возвратность | возвратный |
| будущ. | прош. | повелит. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | муж. р. | пригвозжу́сь | пригвозди́лся | |
| жен. р. | пригвозди́лась | |||
| Ты | муж. р. | пригвозди́шься | пригвозди́лся | пригвозди́сь |
| жен. р. | пригвозди́лась | |||
| Он | пригвозди́тся | пригвозди́лся | ||
| Она | пригвозди́лась | |||
| Оно | пригвозди́лось | |||
| Мы | пригвозди́мся | пригвозди́лись | ||
| Вы | пригвозди́тесь | пригвозди́лись | пригвозди́тесь | |
| Они | пригвоздя́тся | пригвозди́лись | ||
при — приставка,
гвозд — корень,
ит — окончание,
ся — постфикс.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | пригвозди́ться |
| Прич. действ. прош. | пригвозди́вшийся |
| Дееприч. прош. | пригвоздя́сьпригвозди́вшись |