| Произношение | отдирижи́ровать |
| Начальная форма | отдирижи́ровать |
| Инфинитив | да |
| Категория личности/безличности | личный |
| Транзитивность | переходный |
| Вид | совершенный |
| Спряжение | 1-е спряжение |
| Возвратность | невозвратный |
| будущ. | прош. | повелит. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | муж. р. | отдирижи́рую | отдирижи́ровал | |
| жен. р. | отдирижи́ровала | |||
| Ты | муж. р. | отдирижи́руешь | отдирижи́ровал | отдирижи́руй |
| жен. р. | отдирижи́ровала | |||
| Он | отдирижи́рует | отдирижи́ровал | ||
| Она | отдирижи́ровала | |||
| Оно | отдирижи́ровало | |||
| Мы | отдирижи́руем | отдирижи́ровали | ||
| Вы | отдирижи́руете | отдирижи́ровали | отдирижи́руйте | |
| Они | отдирижи́руют | отдирижи́ровали | ||
от — приставка,
дириж — корень,
ир — суффикс,
ова — суффикс,
ть — окончание.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | отдирижи́ровать |
| Прич. страд. прош. | отдирижи́рованный |
| Прич. кр. страд. прош. | отдирижи́рован |
| Прич. действ. прош. | отдирижи́ровавший |
| Дееприч. прош. | отдирижи́ровавотдирижи́ровавши |