Произношение | повинова́ться |
Начальная форма | повиноваться |
Инфинитив | да |
Категория личности/безличности | личный |
Транзитивность | непереходный |
Вид | двувидовой |
Спряжение | 1-е спряжение |
Возвратность | возвратный |
будущ. | наст. | прош. | повелит. | ||
---|---|---|---|---|---|
Я | муж. р. | повинуюсь | повинуюсь | повиновался | |
жен. р. | повиновалась | ||||
Ты | муж. р. | повинуешься | повинуешься | повиновался | повинуйся |
жен. р. | повиновалась | ||||
Он | повинуется | повинуется | повиновался | ||
Она | повиновалась | ||||
Оно | повиновалось | ||||
Мы | повинуемся | повинуемся | повиновались | ||
Вы | повинуетесь | повинуетесь | повиновались | повинуйтесь | |
Они | повинуются | повинуются | повиновались |
повин — корень,
ова — суффикс,
ть — окончание,
ся — постфикс.
часть речи | слово |
---|---|
Глагол | повиноваться |
Прич. действ. прош. | повиновавшийся |
Прич. действ. наст. | повинующийся |
Дееприч. прош. | повиновавшись |
Дееприч. наст. | повинуясь |