| Произношение | пооблома́ть |
| Начальная форма | пооблома́ть |
| Инфинитив | да |
| Категория личности/безличности | личный |
| Транзитивность | переходный |
| Вид | совершенный |
| Спряжение | 1-е спряжение |
| Возвратность | невозвратный |
| будущ. | прош. | повелит. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | муж. р. | пооблома́ю | пооблома́л | |
| жен. р. | пооблома́ла | |||
| Ты | муж. р. | пооблома́ешь | пооблома́л | пооблома́й |
| жен. р. | пооблома́ла | |||
| Он | пооблома́ет | пооблома́л | ||
| Она | пооблома́ла | |||
| Оно | пооблома́ло | |||
| Мы | пооблома́ем | пооблома́ли | ||
| Вы | пооблома́ете | пооблома́ли | пооблома́йте | |
| Они | пооблома́ют | пооблома́ли | ||
по — приставка,
об — приставка,
лом — корень,
а — суффикс,
ть — окончание.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | пооблома́ть |
| Прич. страд. прош. | пообло́манный |
| Прич. кр. страд. прош. | пообло́ман |
| Прич. действ. прош. | пооблома́вший |
| Дееприч. прош. | пооблома́впооблома́вши |