| Произношение | орумя́ниться |
| Начальная форма | орумя́ниться |
| Инфинитив | да |
| Категория личности/безличности | личный |
| Транзитивность | непереходный |
| Вид | совершенный |
| Спряжение | 2-е спряжение |
| Возвратность | возвратный |
| будущ. | прош. | повелит. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | муж. р. | орумя́нюсь | орумя́нился | |
| жен. р. | орумя́нилась | |||
| Ты | муж. р. | орумя́нишься | орумя́нился | орумя́нься |
| жен. р. | орумя́нилась | |||
| Он | орумя́нится | орумя́нился | ||
| Она | орумя́нилась | |||
| Оно | орумя́нилось | |||
| Мы | орумя́нимся | орумя́нились | ||
| Вы | орумя́нитесь | орумя́нились | орумя́ньтесь | |
| Они | орумя́нятся | орумя́нились | ||
о — приставка,
румян — корень,
и — суффикс,
ть — окончание,
ся — постфикс.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | орумя́ниться |
| Прич. действ. прош. | орумя́нившийся |
| Дееприч. прош. | орумя́нясьорумя́нившись |