| Произношение | озна́читься |
| Начальная форма | озна́читься |
| Инфинитив | да |
| Категория личности/безличности | личный |
| Транзитивность | непереходный |
| Вид | совершенный |
| Спряжение | 2-е спряжение |
| Возвратность | возвратный |
| будущ. | прош. | повелит. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | муж. р. | озна́чусь | озна́чился | |
| жен. р. | озна́чилась | |||
| Ты | муж. р. | озна́чишься | озна́чился | озна́чься |
| жен. р. | озна́чилась | |||
| Он | озна́чится | озна́чился | ||
| Она | озна́чилась | |||
| Оно | озна́чилось | |||
| Мы | озна́чимся | озна́чились | ||
| Вы | озна́читесь | озна́чились | озна́чьтесь | |
| Они | озна́чатся | озна́чились | ||
о — приставка,
знач — корень,
и — суффикс,
ть — окончание,
ся — постфикс.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | озна́читься |
| Прич. действ. прош. | озна́чившийся |
| Дееприч. прош. | озна́часьозна́чившись |