| Произношение | озву́чивать |
| Начальная форма | озву́чивать |
| Инфинитив | да |
| Категория личности/безличности | личный |
| Транзитивность | переходный |
| Вид | несовершенный |
| Спряжение | 1-е спряжение |
| Возвратность | невозвратный |
| наст. | прош. | повелит. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | муж. р. | озву́чиваю | озву́чивал | |
| жен. р. | озву́чивала | |||
| Ты | муж. р. | озву́чиваешь | озву́чивал | озву́чивай |
| жен. р. | озву́чивала | |||
| Он | озву́чивает | озву́чивал | ||
| Она | озву́чивала | |||
| Оно | озву́чивало | |||
| Мы | озву́чиваем | озву́чивали | ||
| Вы | озву́чиваете | озву́чивали | озву́чивайте | |
| Они | озву́чивают | озву́чивали | ||
о — приставка,
звуч — корень,
ива — суффикс,
ть — окончание.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | озву́чивать |
| Прич. страд. наст. | озву́чиваемый |
| Прич. кр. страд. наст. | озву́чиваем |
| Прич. действ. прош. | озву́чивавший |
| Прич. действ. наст. | озву́чивающий |
| Дееприч. наст. | озву́чивая |