| Произношение | обозна́читься |
| Начальная форма | обозна́читься |
| Инфинитив | да |
| Категория личности/безличности | личный |
| Транзитивность | непереходный |
| Вид | совершенный |
| Спряжение | 2-е спряжение |
| Возвратность | возвратный |
| будущ. | прош. | повелит. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | муж. р. | обозна́чусь | обозна́чился | |
| жен. р. | обозна́чилась | |||
| Ты | муж. р. | обозна́чишься | обозна́чился | обозна́чься |
| жен. р. | обозна́чилась | |||
| Он | обозна́чится | обозна́чился | ||
| Она | обозна́чилась | |||
| Оно | обозна́чилось | |||
| Мы | обозна́чимся | обозна́чились | ||
| Вы | обозна́читесь | обозна́чились | обозна́чьтесь | |
| Они | обозна́чатся | обозна́чились | ||
обо — приставка,
знач — корень,
и — суффикс,
ть — окончание,
ся — постфикс.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | обозна́читься |
| Прич. действ. прош. | обозна́чившийся |
| Дееприч. прош. | обозна́часьобозна́чившись |