| Произношение | обку́ривать |
| Начальная форма | обку́ривать |
| Инфинитив | да |
| Категория личности/безличности | личный |
| Транзитивность | переходный |
| Вид | несовершенный |
| Спряжение | 1-е спряжение |
| Возвратность | невозвратный |
| наст. | прош. | повелит. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | муж. р. | обку́риваю | обку́ривал | |
| жен. р. | обку́ривала | |||
| Ты | муж. р. | обку́риваешь | обку́ривал | обку́ривай |
| жен. р. | обку́ривала | |||
| Он | обку́ривает | обку́ривал | ||
| Она | обку́ривала | |||
| Оно | обку́ривало | |||
| Мы | обку́риваем | обку́ривали | ||
| Вы | обку́риваете | обку́ривали | обку́ривайте | |
| Они | обку́ривают | обку́ривали | ||
об — приставка,
кур — корень,
ива — суффикс,
ть — окончание.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | обку́ривать |
| Прич. страд. наст. | обку́риваемый |
| Прич. кр. страд. наст. | обку́риваем |
| Прич. действ. прош. | обку́ривавший |
| Прич. действ. наст. | обку́ривающий |
| Дееприч. наст. | обку́ривая |