| Произношение | проку́чивать |
| Начальная форма | проку́чивать |
| Инфинитив | да |
| Категория личности/безличности | личный |
| Транзитивность | лабильный |
| Вид | несовершенный |
| Спряжение | 1-е спряжение |
| Возвратность | невозвратный |
| наст. | прош. | повелит. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | муж. р. | проку́чиваю | проку́чивал | |
| жен. р. | проку́чивала | |||
| Ты | муж. р. | проку́чиваешь | проку́чивал | проку́чивай |
| жен. р. | проку́чивала | |||
| Он | проку́чивает | проку́чивал | ||
| Она | проку́чивала | |||
| Оно | проку́чивало | |||
| Мы | проку́чиваем | проку́чивали | ||
| Вы | проку́чиваете | проку́чивали | проку́чивайте | |
| Они | проку́чивают | проку́чивали | ||
про — приставка,
куч — корень,
ива — суффикс,
ть — окончание.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | проку́чивать |
| Прич. страд. наст. | проку́чиваемый |
| Прич. кр. страд. наст. | проку́чиваем |
| Прич. действ. прош. | проку́чивавший |
| Прич. действ. наст. | проку́чивающий |
| Дееприч. наст. | проку́чивая |