| Произношение | поупо́рствовать |
| Начальная форма | поупо́рствовать |
| Инфинитив | да |
| Категория личности/безличности | личный |
| Транзитивность | непереходный |
| Вид | совершенный |
| Спряжение | 1-е спряжение |
| Возвратность | невозвратный |
| будущ. | прош. | повелит. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | муж. р. | поупо́рствую | поупо́рствовал | |
| жен. р. | поупо́рствовала | |||
| Ты | муж. р. | поупо́рствуешь | поупо́рствовал | поупо́рствуй |
| жен. р. | поупо́рствовала | |||
| Он | поупо́рствует | поупо́рствовал | ||
| Она | поупо́рствовала | |||
| Оно | поупо́рствовало | |||
| Мы | поупо́рствуем | поупо́рствовали | ||
| Вы | поупо́рствуете | поупо́рствовали | поупо́рствуйте | |
| Они | поупо́рствуют | поупо́рствовали | ||
по — приставка,
упор — корень,
ств — суффикс,
ова — суффикс,
ть — окончание.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | поупо́рствовать |
| Прич. действ. прош. | поупо́рствовавший |
| Дееприч. прош. | поупо́рствовавпоупо́рствовавши |