| Произношение | пообду́мать |
| Начальная форма | пообду́мать |
| Инфинитив | да |
| Категория личности/безличности | личный |
| Транзитивность | переходный |
| Вид | совершенный |
| Спряжение | 1-е спряжение |
| Возвратность | невозвратный |
| будущ. | прош. | повелит. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | муж. р. | пообду́маю | пообду́мал | |
| жен. р. | пообду́мала | |||
| Ты | муж. р. | пообду́маешь | пообду́мал | пообду́май |
| жен. р. | пообду́мала | |||
| Он | пообду́мает | пообду́мал | ||
| Она | пообду́мала | |||
| Оно | пообду́мало | |||
| Мы | пообду́маем | пообду́мали | ||
| Вы | пообду́маете | пообду́мали | пообду́майте | |
| Они | пообду́мают | пообду́мали | ||
по — приставка,
об — приставка,
дум — корень,
а — суффикс,
ть — окончание.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | пообду́мать |
| Прич. страд. прош. | пообду́манный |
| Прич. кр. страд. прош. | пообду́ман |
| Прич. действ. прош. | пообду́мавший |
| Дееприч. прош. | пообду́мавпообду́мавши |