| Произношение | окульту́риться |
| Начальная форма | окульту́риться |
| Инфинитив | да |
| Категория личности/безличности | личный |
| Транзитивность | непереходный |
| Вид | совершенный |
| Спряжение | 2-е спряжение |
| Возвратность | возвратный |
| будущ. | прош. | повелит. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | муж. р. | окульту́рюсь | окульту́рился | |
| жен. р. | окульту́рилась | |||
| Ты | муж. р. | окульту́ришься | окульту́рился | окульту́рься |
| жен. р. | окульту́рилась | |||
| Он | окульту́рится | окульту́рился | ||
| Она | окульту́рилась | |||
| Оно | окульту́рилось | |||
| Мы | окульту́римся | окульту́рились | ||
| Вы | окульту́ритесь | окульту́рились | окульту́рьтесь | |
| Они | окульту́рятся | окульту́рились | ||
о — приставка,
культур — корень,
и — суффикс,
ть — окончание,
ся — постфикс.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | окульту́риться |
| Прич. действ. прош. | окульту́рившийся |
| Дееприч. прош. | окульту́рясьокульту́рившись |