| Произношение | огрунтова́ть |
| Начальная форма | огрунтова́ть |
| Инфинитив | да |
| Категория личности/безличности | личный |
| Транзитивность | переходный |
| Вид | совершенный |
| Спряжение | 1-е спряжение |
| Возвратность | невозвратный |
| будущ. | прош. | повелит. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | муж. р. | огрунту́ю | огрунтова́л | |
| жен. р. | огрунтова́ла | |||
| Ты | муж. р. | огрунту́ешь | огрунтова́л | огрунту́й |
| жен. р. | огрунтова́ла | |||
| Он | огрунту́ет | огрунтова́л | ||
| Она | огрунтова́ла | |||
| Оно | огрунтова́ло | |||
| Мы | огрунту́ем | огрунтова́ли | ||
| Вы | огрунту́ете | огрунтова́ли | огрунту́йте | |
| Они | огрунту́ют | огрунтова́ли | ||
о — приставка,
грунт — корень,
ова — суффикс,
ть — окончание.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | огрунтова́ть |
| Прич. страд. прош. | огрунто́ванный |
| Прич. кр. страд. прош. | огрунто́ван |
| Прич. действ. прош. | огрунтова́вший |
| Дееприч. прош. | огрунтова́вогрунтова́вши |