| Произношение | обру́ливать |
| Начальная форма | обру́ливать |
| Инфинитив | да |
| Категория личности/безличности | личный |
| Транзитивность | переходный |
| Вид | несовершенный |
| Спряжение | 1-е спряжение |
| Возвратность | невозвратный |
| наст. | прош. | повелит. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | муж. р. | обру́ливаю | обру́ливал | |
| жен. р. | обру́ливала | |||
| Ты | муж. р. | обру́ливаешь | обру́ливал | обру́ливай |
| жен. р. | обру́ливала | |||
| Он | обру́ливает | обру́ливал | ||
| Она | обру́ливала | |||
| Оно | обру́ливало | |||
| Мы | обру́ливаем | обру́ливали | ||
| Вы | обру́ливаете | обру́ливали | обру́ливайте | |
| Они | обру́ливают | обру́ливали | ||
об — приставка,
рул — корень,
ива — суффикс,
ть — окончание.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | обру́ливать |
| Прич. страд. наст. | обру́ливаемый |
| Прич. кр. страд. наст. | обру́ливаем |
| Прич. действ. прош. | обру́ливавший |
| Прич. действ. наст. | обру́ливающий |
| Дееприч. наст. | обру́ливая |