| Произношение | наловчи́ться |
| Начальная форма | наловчи́ться |
| Инфинитив | да |
| Категория личности/безличности | личный |
| Транзитивность | непереходный |
| Вид | совершенный |
| Спряжение | 2-е спряжение |
| Возвратность | возвратный |
| будущ. | прош. | повелит. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | муж. р. | наловчу́сь | наловчи́лся | |
| жен. р. | наловчи́лась | |||
| Ты | муж. р. | наловчи́шься | наловчи́лся | наловчи́сь |
| жен. р. | наловчи́лась | |||
| Он | наловчи́тся | наловчи́лся | ||
| Она | наловчи́лась | |||
| Оно | наловчи́лось | |||
| Мы | наловчи́мся | наловчи́лись | ||
| Вы | наловчи́тесь | наловчи́лись | наловчи́тесь | |
| Они | наловча́тся | наловчи́лись | ||
на — приставка,
ловч — корень,
и — суффикс,
ть — окончание,
ся — постфикс.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | наловчи́ться |
| Прич. действ. прош. | наловчи́вшийся |
| Дееприч. прош. | наловча́сьналовчи́вшись |