| Произношение | дува́нивший |
| Начальная форма | дува́нивший |
| Форма | полное |
| Залог | действительное |
| Транзитивность | переходное |
| Вид | несовершенный |
| Время | прошедшее |
| Род | мужской |
| Число | единственное |
| Возвратность | невозвратное |
| Варианты | дува́нивший | дува́нивший |
| Одушевленность | неодушевлённое | |
| Падеж | именительный | винительный |
ду — корень,
ва — суффикс,
н — корень,
и — суффикс,
вш — суффикс,
ий — окончание.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | дува́нить |
| Прич. страд. прош. | дува́ненный |
| Прич. кр. страд. прош. | дува́нен |
| Прич. страд. наст. | дува́нимый |
| Прич. кр. страд. наст. | дува́ним |
| Прич. действ. прош. | дува́нивший |
| Прич. действ. наст. | дува́нящий |
| Дееприч. наст. | дува́ня |