| Произношение | докукова́ться |
| Начальная форма | докукова́ться |
| Инфинитив | да |
| Категория личности/безличности | личный |
| Транзитивность | непереходный |
| Вид | совершенный |
| Спряжение | 1-е спряжение |
| Возвратность | возвратный |
| будущ. | прош. | повелит. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | муж. р. | докуку́юсь | докукова́лся | |
| жен. р. | докукова́лась | |||
| Ты | муж. р. | докуку́ешься | докукова́лся | докуку́йся |
| жен. р. | докукова́лась | |||
| Он | докуку́ется | докукова́лся | ||
| Она | докукова́лась | |||
| Оно | докукова́лось | |||
| Мы | докуку́емся | докукова́лись | ||
| Вы | докуку́етесь | докукова́лись | докуку́йтесь | |
| Они | докуку́ются | докукова́лись | ||
до — приставка,
ку — корень,
к — суффикс,
ова — суффикс,
ть — окончание,
ся — постфикс.
| часть речи | слово |
|---|---|
| Глагол | докукова́ться |
| Прич. действ. прош. | докукова́вшийся |
| Дееприч. прош. | докукова́вшись |